Загальна система оподаткування для фізичних осіб-підприємців

У разі прийняття проекту Податкового кодексу (далі - ПК) в останній редакції, дискримінаційної для малого бізнесу, платники єдиного податку будуть змушені з 2011 року перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності. У даній консультації ми розглянемо проблеми такого переходу для фізичних осіб.

Отже, припустимо, що вам, як приватному підприємцю, необхідно перейти на загальну систему оподаткування.

Перехід на загальну систему

До Податкового Кодексу прописаний, аналогічний чинному, порядок переходу на загальну систему оподаткування: заяву про перехід необхідно подавати не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) (п.6 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ N 599 від 29.10.99 р. і п.п. 299.2 НК).

Більш детально процедуру переходу на загальну систему оподаткування доручено визначити ДПАУ. У зв'язку з цим, а також через скасування після набуття чинності НК Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування" (N 746/99 від 28.06.99 р.), швидше за все буде виданий новий Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, або внесені зміни до чинного.

Податок на доходи фізичних осіб

Приватний підприємець на загальній системі оподаткування повинен буде платити податок зі своїх чистих доходів, отриманих від здійснення ним підприємницької діяльності (ст. 177 НК). Розраховувати такий оподатковуваний дохід треба буде щоквартально, як різницю між загальним оподатковуваним доходом (тобто виручкою в грошовій і не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємця. Таким чином, дохід буде відображатися за касовим методом - за датою отримання виручки, в тому числі у не грошовій формі (наприклад, бартер). Витрати ж, що включаються до складу витрат виробництва (обігу) відповідно до розділу III НК "Податок на прибуток підприємств", будуть відображатися за датою оформлення підтверджують витрати документів(накладні, акти тощо). Своєрідний симбіоз.

З метою визначення результатів підприємницької діяльності необхідно буде вести книгу обліку доходів і витрат, в якій будуть відображатися господарські операції на підставі підтверджувальних документів. Якщо раніше, за відсутності таких документів, приватний підприємець міг розраховувати на витрати за нормами, визначеними у відсотках до суми доходу (додаток 6 до Інструкції N 12 від 21.04.93 р.), то тепер без них ніяк не обійтися. У досить скрутному становищі опиняються приватні підприємці, які мають запаси товарів без підтверджуючих їх купівлю документів. Втім, вони ще можуть встигнути продати ці запаси до кінця року, а потім викупити їх назад в наступному році з отриманням первинних документів.

Особливу складність представляють перехідні операції, наприклад, коли відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) було здійснено на єдиному податку, а отримання виручки буде відбуватися на загальній системі оподаткування. Одним з критеріїв визначення осіб, які мають право в даний час застосовувати спрощену систему оподаткування, є обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) (зараз - не більше 500 тис. грн. за рік, згідно з проектом ПК - 300 тис. грн. за рік). Однак сума сплаченого ними єдиного податку встановлюється у фіксованому розмірі і не пов'язана з обсягом виручки, тому визначити, чи сплачено єдиний податок з доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), оплачених після закінчення застосування підприємцем спрощеної системи оподаткування, досить складно.

Припустимо, підприємець відвантажив товар в 2010 році (на єдиному податку), а виручку отримав у 2011 році (на загальній системі оподаткування). Чи треба включати ці гроші в суму доходу? На нашу думку - треба, оскільки єдиний податок з цієї суми не було сплачено (виходячи з критеріїв фізосіб - підприємців). При цьому виникає наступне питання – чи можна врахувати в 2011 році витрати на придбання цього товару? На даний час приватні підприємці на загальній системі оподаткування враховують понесені витрати не раніше періоду отримання доходу від продажу товарів (додаток 7 до Інструкції N 12 від 21.04.93 р.). ДПАУ роз'яснила (лист N 12904/6/17-0416 від 15.11.2006 р.), що документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, одержаного протягом звітного періоду. Виходячи з того, що у приватного підприємця повинен оподатковуватися все-таки чистий дохід, а не виручка, ми можемо припустити, що витрати, понесені на спрощеній системі можна врахувати при отриманні відповідного ним доходу.

Слід також зазначити, що для підприємця, зареєстрованого як платника ПДВ, суми ПДВ, які входять у ціну придбаних або проданих товарів, не будуть зараховуватися до витрат і доходів (робіт, послуг).

За результатами календарного року підприємці повинні будуть подати декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового року, в якій будуть вказуватися суми авансових платежів податку на доходи. А підприємці, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, також повинні подати декларацію за результатами звітного кварталу, в якому був здійснений такий перехід.

Авансові платежі сплачуються до бюджету щоквартально по 25% від розрахункової суми до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Підприємці самостійно повинні розраховувати суму авансових платежів, яка не може бути меншою 100% річної суми податку на доходи за минулий рік.

Незрозуміло, з якої суми будуть розраховуватися авансові платежі для тих, хто в минулому році сплачував єдиний податок. Можливо, відповідь на це питання ми побачимо в наступній редакції проекту.

Нагадаємо, що ставка податку на доходи фізосіб встановлена в розмірі 15%, а якщо загальна сума доходу за місяць перевищить 10 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня звітного року, -17% суми перевищення.

Внески до соціальних фондів

З 1 січня 2011 року набуде чинності новий Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (N 2464-VI від 08.07.2010 р.) (далі - Закон про єдиний внесок), згідно з яким приватні підприємці на загальній системі оподаткування є платниками цього внеску. Втім, підприємці на спрощеній системі оподаткування також ними є. Розмір єдиного внеску буде залежати від класу професійного ризику виробництва з урахуванням видів економічної діяльності.

Крім того, фізична особа-підприємець залишається податковим агентом працівників, які перебувають з ним у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-яких інших фізичних осіб щодо оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь таких осіб. Отже, підприємець-роботодавець, не залежно від того на якій системі оподаткування він перебуває, повинен нараховувати та утримувати єдиний внесок на соціальне страхування за вищевказаними доходам.

Зауважимо, що Законом про єдиний внесок (ст.1) передбачений мінімальний страховий внесок, який визначається розрахунково - множенням мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується зарплата. Після набуття чинності цього закону приватні підприємці (на єдиному податку і на загальній системі оподаткування) повинні будуть щомісячно сплачувати єдиний внесок не менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу (п.2 та п.3 ч.1 ст.7 Закону про єдиний внесок), тобто за себе і найманих працівників. Виникає питання: як бути тим, хто фактично діяльність не проводить, доходів не отримує і здає "пустушки"? Згідно Закону, платити єдиний внесок потрібно в будь-якому випадку.

РРО НК також зобов'язує фізичних осіб-підприємців застосовувати РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

ПДВ

Перейшовши на загальну систему оподаткування і перевищивши надалі обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) в 300 тис. грн. (Без урахування ПДВ) за останні 12 календарних місяців, приватний підприємець зобов'язаний буде зареєструватися платником ПДВ згідно з підпунктом 181.1 НК. При цьому, якщо приватний підприємець перевищив цей поріг(300 тис. грн. без ПДВ) вже в 2010 році, то перехід на загальну систему повинен здійснюватися з одночасною реєстрацією платником ПДВ.

Якщо ж підприємець не перевищив такий обсяг, але вважає за доцільне, то він може зареєструватися платником ПДВ на добровільній основі. Зауважимо, що заява про перехід на загальну систему оподаткування і заява про реєстрацію платника ПДВ (при обов'язковій і при добровільній реєстрації) подаються одночасно (п.п. 183.4 НК). При цьому датою переходу приватного підприємця на загальну систему оподаткування є дата його реєстрації платником ПДВ, і дату цю можна вказати в заяві (бажаний день реєстрації).

Податковий кредит і податкові зобов'язання згідно НК будуть в загальному випадку відображатися, як і колись, за правилом "першої події".

Що стосується інших податків, то їх сплата залежить від специфіки діяльності приватного підприємця.

Незалежна професійна діяльність

Слід також зауважити, що в НК окремо описано оподаткування доходів фізичних осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю (стаття 178) та мають відповідне Свідоцтво (стаття 65 НК). Оподатковуваний дохід у таких осіб буде визначатися як різниця між доходами (по нарахуванню - п.п. 14.1.56 НК) та витратами, необхідними для ведення такого виду діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеним у порядку, встановленому КМУ. У разі неотримання Свідоцтва доходи будуть оподатковуватися без урахування витрат.

Згідно з п.п. 14.1.229 НК незалежна професійна діяльність – це діяльність, пов'язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів , осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, в іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками або фізичними особами-підприємцями і використовують найману працю не більше однієї фізичної особи.

Доходи, отримані протягом календарного року від проведення незалежної професійної діяльності, будуть обкладатися податками по тим ж ставкам - 15% і 17% (від суми перевищення доходу за місяць 10 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня звітного року).

Раніше у законодавстві (ЗУ N 889-IV від 22.05.2003 р.) не було висвітлено оподаткування доходів осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю (лист ДПАУ N 3709/К/17-0714 від 17.08.2009 р.).

Таким чином, особи, які займаються вищевказаною діяльністю, мають вибір – або зареєструватися як приватні підприємці, або ні, і в останньому випадку мати особливий порядок оподаткування.

Більш докладну інформацію про оподаткування доходів фізосіб, які займаються незалежною професійною діяльністю, чекайте в одній з наступних статей, присвячених проекту Податкового кодексу.

Що таке аутсорсинг бухгалтерії?

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (Закон України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності — керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім — інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності. (uk.wikipedia.org)

Аутсорсинг бухгалтерії є окремим випадком аутсорсингу бізнес-процесів і одним із способів бухгалтерського забезпечення діяльності підприємства. Передбачає винесення функцій, пов'язаних з організацією, веденням бухгалтерського обліку і складанням звітності на підприємстві за межі компанії, передачу їх для виконання аутсорсеру. На відміну від бухгалтерських послуг, що надаються зовнішніми виконавцями, бухгалтерський аутсорсинг є формою взаємодії, при якій зовнішня компанія включається в робочі бізнес-процеси компанії-замовника як цілісний функціональний підрозділ, залишаючись при цьому організаційно і юридично самостійним.

Послуги бухгалтерського та податкового обліку або, як їх ще називають «щомісячне бухгалтерське обслуговування» компанія Айнова надає на абонентській основі або разово. Бухгалтерське обслуговування включає перевірку відображення переданих нам документів у бухгалтерському обліку, допроведення документів, перевірку накопичених даних податкового обліку для внесення в 1С та відображення податкових результатів у підготовлених звітах, узгодження результатів оподаткування за звітний період з уповноваженою особою Замовника, здачу звітності. Послуги обліку також включають підготовку фінансових звітів (балансу, звіту про фінансові результати та інші, які визначені як частина фінансових звітів).

На відміну від бухгалтерських послуг, які частіше мають епізодичний характер, аутсорсинг бухгалтерії - це стратегія на перспективу, яка тягне за собою серйозну перебудову бізнес-процесів усередині компанії.

Що таке юридичний аутсорсинг?

У компаніях малого і середнього бізнесу, у підприємців юридичні питання покладено на бухгалтерію. І абсолютно не тому, що бухгалтер має відповідну освіту, не кажучи вже про спеціалізацію, а тому, що крім нього просто немає на кого покласти ці обов'язки, оскільки в штаті відсутній юрист.
При цьому не враховується якість юридичних послуг, які надає бухгалтер. Незалежно від його бажання, не маючи юридичної освіти, він не може врахувати всі правові норми і аспекти, правові тонкощі і практичний досвід, виконуючи функції юриста на підприємстві. Таким чином, потреба підприємця або підприємства в юридичних послугах очевидна, хоча зазвичай керівники намагаються на них зекономити.

Про конфліктність юриста і бухгалтера. Відсутність взаєморозуміння фахівців між собою може призвести до невиправданих фінансових розтрат. Наприклад: припустимо, підприємство закуповує який-небудь товар за ціною 36000 гривень (за умовну одиницю товару), а продає за ціною 60000 гривень. Якщо на єдиному податку 10%, то воно сплатить до бюджету від продажу товару за 60000 гривень - 6000 гривень (як 10% від надійшли на рахунок коштів). Якщо підприємство на загальній системі оподаткування з ПДВ, то сплатить ПДВ - 4000 гривень (10000-6000) та податок на прибуток - 5000 гривень (25% від (50000-30000)). Для простоти порівняння величин їх приймаємо як рівні в обох випадках і вони не впливають на кінцевий результат. Разом сума обох податків складе 9000 гривень, що на 50% більше, ніж на єдиному податку.
Приклад наочно показує наскільки може відрізнятися сума податків з однієї і тієї ж господарської операції при різних системах оподаткування. Очевидно, що своєчасна взаємодія юриста і бухгалтера, може сприяти оптимізації господарської діяльності підприємства.

Хоча у представників малого та середнього бізнесу і є потреба, але не всім вигідно утримувати в штаті свого юриста, та й не всі можуть забезпечити йому повну зайнятість. У цьому випадку, придбання юридичних послуг у сторонньої компанії разово, при необхідності - є економічно вигідніше, ніж утримувати в штаті окремого юриста. Стає все більш популярним звернення до зовнішніх фахівців. При цьому економія пов'язана не тільки з економією на зарплаті юриста, його комп'ютері, кабінеті, навчанні і т.д. Економію Ви відчуєте на податках, часу, адміністративних та інших витратах, пов'язаних з взаємним нерозумінням фахівців бухгалтерської та юридичної служб.

Підготовка та оформлення документації, договорів.

Фахівці нашої компанії готові за запитом підготувати і оформити для Вас всю документацію, потреба в якій виникає в процесі Вашої господарської діяльності.
Ми пропонуємо Вам допомогу:

  • у складанні нових договорів, правової оцінки вже існуючих дговорів;
  • у перевірці відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів;
  • у підготовці і правильному оформленні наказів, розпоряджень і т.д.;
  • в аналізі та складанні установчих, реорганізаційних, ліквідаційних документів;
  • в складанні листів, звернень, скарг, претензій на адресу державних органів, комерційних організацій та ін.


Компанія “Айнова” допоможе усунути можливі ризики, при укладанні Вами договору з контрагентом. Наші послуги полягають у наступному:
  • вивчення договору з точки зору оптимізації оподаткування для підприємств та оптимізації оподаткування для підприємців;
  • виключення по можливості невиправданого податкового навантаження;
  • дослідження суттєвих аспектів угоди і складання списку фінансових і юридичних ризиків;
  • виключення пунктів умов з метою запобігти шахрайству та помилковості угоди в цілому;
  • поліпшення редакції договору з метою ліквідації виявлених ризиків і т.д.

Що таке ІТ аутсорсинг?

Інформаційні технології - це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу.

З впровадженням інформаційних технологій в усі сфери діяльності виникла необхідність у фахівцях, які б здійснювали контроль і обслуговування ІТ-систем та забезпечували б стабільність робочого процесу.

Одним з варіантів є організація власної ІТ-служби, однак, утримання в штаті ІТ-фахівців вимагає серйозних фінансових витрат. Кращою альтернативою в сучасних умовах вважається аутсорсинг ІТ - звернення до сторонніх фірм для обслуговування IT-інфраструктури. У залежності від цілей і масштабів роботи фірми-аутсорсери здійснюють контроль або всієї ІТ-інфраструктури, або групи ІТ-сервісів (вибірковий аутсорсинг ІТ).

Переваги аутсорсингу IT в порівнянні зі створенням власної ІТ-службою очевидні. У першу чергу, це оплачувати за договором безпосередньо отримані послуги, що значно нижче витрат на обслуговування ІТ-інфраструктури, так як вартість послуг нижче, ніж оплата праці штатних фахівців. Завдяки спеціалізації виключно на сфері ІТ-технологій, працівники аутсорсингових фірм мають найвищу кваліфікацію і чималий досвід.

Роботі власної ІТ-служби часто заважає людський фактор: один співробітник може піти у відпустку, інший - не з'явитися на службу, і тоді робота всієї компанії може бути паралізована через неможливість вирішення проблем. Тим більше, Вам не потрібно буде сплачувати обов'язкові соціальні норми, лікарняні, відпустки і багато іншого. Аутсорсинг ІТ від цього застрахований, тому що у спеціалізованих фірмах-аутсорсера завжди є резерв висококваліфікованих фахівців, здатних виконати будь-яку роботу по обслуговуванню ІТ-інфраструктури, в тому числі і в терміновому режимі.

Аутсорсинг ІТ дає можливість більш гнучко підходити до організації свого бізнесу: нарощувати чи зменшувати масштаби своєї діяльності без необхідності звільняти (наймати) ІТ-фахівців. ІТ-служба, так чи інакше, потребує контролю з боку керівництва компанії, що забирає час і ресурси.

Фірми-аутсорсери не потребують контролю, так як оцінюються конкретні результати їх роботи. У деяких випадках до послуг аутсорсингу ІТ звертаються і компанії, що мають власну ІТ-службу, тому робота цих структур один одного не виключає.

Якщо планується розширення бізнесу та ІТ-інфраструктури, то власна ІТ-служба може з цим не впоратися, і тоді буде потрібно кваліфікована допомога фірм, що надають послуги професійного аутсорсингу IT.

Таким чином, аутсорсинг ІТ дозволяє замовникам:

  • зменшити витрати на обслуговування ІТ-інфраструктури;
  • сконцентруватися на власному бізнесі;
  • знизити навантаження на персонал компанії;
  • забезпечити прозорість витрат на ІТ-сервіси;
  • збільшити ефективність IT-процесів за рахунок залучення до вирішення IT-задач кваліфікованих фахівців.

Як розраховується податкове навантаження з податку на додану вартість?

Податкове навантаження з ПДВ – співвідношення суми податку на додану вартість до сплати в бюджет до загальної суми податкових зобов’язань за звітний період.
Наприклад: сума податкових зобов’язань, задекларованих підприємством у податковій декларації складає 100 000 грн. Сума податкового кредиту – 95 000 грн. Сума ПДВ до сплати в бюджет складає 5 000 грн. Визначимо податкове навантаження з ПДВ.
Податкове навантаження складає (5 000 / 100 000)*100% = 5%.

Як розраховується податкове навантаження з податку на прибуток?

Розглянемо також податок на прибуток. Податкове навантаження з податку на прибуток – співвідношення суми податку на прибуток до сплати в бюджет до суми скоригованого валового доходу за звітний період.
Приклад щодо податку на прибуток. Валовий дохід підприємства складає 150 000 грн. Валові витрати – 120 000 грн. Амортизація – 10 000 грн. Податок на прибуток складає (150 000 – 120 000 – 10 000) * 25% = 5 000 грн. Визначимо суму податкового навантаження.
Податкове навантаження складає (5 000 / 150 000)*100% = 3,33 %

Які обов”язкові реквізити повинна містити податкова накладна?

Випадок із життя: кілька днів тому я виписала податкову накладну українською мовою Донецькій фірмі. У свідоцтві платника ПДВ, яке було виписане також українською, зазначалося Товариство з обмеженою відповідальністю. Отож, я написала ТзОВ. А у реквізитах було ООО. Вчора мені подзвонили з тої фірми і попросили переробити накладну, забравши букву «з», тобто щоб було ТОВ. Чим керуватися при виписці податкових накладних?

Для того, щоб відповісти на це питання, слід звернутися до Закону «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, а саме до п.7.2.1 статті 7. У цьому пункті зазначається перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної:

Отже, податкова накладна обов’язково має містити наступні реквізити:

  • а) порядковий номер податкової накладної;
  • б) дату виписування податкової накладної;
  • в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
  • г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
  • д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
  • е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);
  • є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
  • ж) ціну поставки без врахування податку;
  • з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
  • и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Для нашого конкретного випадку нас цікавить пункт «є», в якому сказано, що назва отримувача повинна бути така сама, як в статутних документах.
Отже, підприємство, якому було виписано податкову накладну цілком правомірно вимагає від вас переробити її та виправити назву отримувача. Думаю, що в таких випадках, для запобігання виникнення таких ситуацій слід завжди уточнювати у підприємства – покупця назву згідно установчих документів.

Доплата до пенсійного фонду для підприємців. Офіційні роз’яснення фонду

Змінами до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI, які вступили в силу з 17.07.2010 року держава зобов’язала приватних підприємців України – платників єдиного та фіксованого податків щомісячно доплачувати до мінімального страхового внеску у Пенсійний фонд.

30.08.2010 року було надано офіційні роз’яснення щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у:
липні – вересні – 294,82 грн.
жовтні – листопаді – 301,12 грн.
грудні – 306,1 грн.
Максимальний розмір страхового внеску на 2010 рік становить 4422,24 грн.

Нагадаємо, що розмір мінімального страхового внеску розраховується як сума мінімальної заробітної плати помножена на 33,2% (ставка збору до Пенсійного фонду). Розміри мінімальної заробітної плати на 2010 рік становлять: у липні – вересні 888 грн., жовтні – листопаді 907 грн., грудні 922 грн.

Максимальний розмір страхового внеску можна розрахувати помноживши максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески на 33,2%.

Згідно п.4 статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески дорівнює сумі п’ятнадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Отже максимальні розміри заробітної плати становлять:
у липні – вересні – 13320 грн.,
жовтні – листопаді – 13605 грн.,
грудні – 13830 грн.

Шляхом нескладних арифметичних розрахунків отримуємо максимальні розміри страхових внесків 4422,24 грн., 4516,86 грн. та 4591,56 грн. відповідно.

Далі наводиться приклад розрахунку та терміни сплати внесків до Пенсійного фонду

Приклад розрахунку: сума сплаченого підприємцем єдиного податку складає 200 грн. на місяць. До органів Пенсійного фонду надходить 42% від сплаченої суми, тобто 84 грн. Суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний здійснити доплату до вибраної суми страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Якщо підприємець обирає для обов’язкової оплати мінімальний розмір страхового внеску 294,82 грн. в місяць, то потрібно доплатити 210,82 грн. за місяць.
Термін сплати: сплата здійснюється щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: – за липень – вересень 2009 року – до 20 жовтня 2010 року в сумі 632,46 грн. – за жовтень – грудень 2009 року – до 20 січня 2011 року в сумі 656,34 грн. Щомісячна сплата страхових внесків допускається.

Відповідальність за несплату внесків до Пенсійного фонду

Суми несплачених коштів стягуються у порядку, встановленому статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Для тих, кому не хочеться відкривати вищезазначений Закон пояснюємо, стаття 106 передбачає за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків накладення фінансових санкцій у розмірі 10% своєчасно несплачених сум. Також, за кожен день несплати пілся встановленого строку на цю суму нараховується пеня у розмірі 0,1%.
Отже, якщо підприємець своєчасно не доплатив до мінімального страхового внеску та прострочив доплату, наприклад, на 30 днів, то йому доведеться сплатити:
штраф у розмірі (294,82 (розмір мінімального страхового внеску у липні – вересні) – 84 (сума єдиного податку, що перераховується до Пенсійного фонду)) * 10% = 21,08 грн.;
пеню у розмірі 210,82 * 30*0,001 = 6,32 грн.

Лікарняні для приватних підприємців. Право на виплату та порядок дій при хворобі

Стаття 46 Конституції України у скороченому вигляді та у частині, що стосується цього поста свідчить; кожен хто працює, зареєстрований у фонді соціального страхування та періодично сплачує туди внески має право на компенсацію середньої заробітної плати у період тимчасової непрацездатності.

Як відомо, кожен найманий працівник (звісно, який працює офіційно) щомісячно сплачує страхові внески до фондів соціального страхування у тому числі і до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Розмір страхового внеску становить 1% від суми нарахованої заробітної плати працівника. Внески до фонду за найманого працівника сплачує також і працедавець у розмірі 1,4% від суми нарахованої заробітної плати.

Коли працівник хворіє, то, на підставі листка тимчасової непрацездатності, йому компенсують втрату середньої заробітної плати, тобто виплачують лікарняні. Частину виплачує підприємство, а іншу частину компенсує Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Весь процес розрахунку, нарахування та виплати лікарняних здійснюється на рівні бухгалтерії підприємства.

У приватних підприємців справи йдуть дещо по іншому. Взагалі не всі приватні підприємці мають право на отримання лікарняних у період тимчасової непрацездатності.

Лікарняні для підприємців – платників єдиного податку

Приватний підприємець – платник єдиного податку сплачує внески до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності у складі суми єдиного податку, який він щомісячно сплачує. Про це йдеться у статті 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. Отже платник єдиного податку є застрахованою особою.

Проте право на виплату лікарняних наступає лише за однієї умови (ч.2п.3ст.4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” ) – єдиний податок сплачувався у повному обсязі на протязі шести повних місяців до настання страхового випадку.

Для того щоб отримати свої законні лікарняні підприємцю – єдиннику необхідно:

1.Звернутися із заявою до Фонду соціального страхування за місцем реєстрації.
2.Надати довідку з податкової інспекції про сплату встановленого розміру єдиного податку.
3.Надати листок тимчасової непрацездатності.
Після проведення розрахунку суми лікарняних Фонд перераховує відповідну суму на рахунок підприємця.

Лікарняні для підприємців на загальній системі оподаткування

Приватні підприємці на загальній системі оподаткування не мають обов’язку сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Зазвичай вони цього і не роблять. Тому вони не є застрахованими особами та, відповідно, не мають права на отримання лікарняних у період хвороби.

Для того щоб мати таке право, слід застрахуватися у добровільному порядку та регулярно сплачувати страхові внески у розмірі, що встановлені Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III, а саме 1,9% від суми оподатковуваного доходу, тобто чистого доходу.

Для того, щоб отримати лікарняні, підприємцю на загальній системі оподаткування слід звернутися до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності за місцем реєстрації та:

1.Написати заяву на виплату лікарняних.
2.Надати довідку про оподатковуваний дохід з податкової інспекції
3.Надати листок тимчасової непрацездатності.

Лікарняні має бути виплачено не пізніше п’ятого числа місяця наступного за звітним.

Як бачимо, підприємці – платники єдиного податку мають більш вигідне становище щодо виплати лікарняних, так як вони щомісячно сплачують страхові внески у складі суми єдиного податку. Підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, за винятком тих, що застраховані у Фонді соціального страхування на добровільних засадах, менш соціально захищені в цьому плані.

Невідображення доходів у книзі обліку доходів та витрат за формою №10

До підприємця – платника єдиного податку приходять податківці із плановою перевіркою. Починають дивитися, роздивлятися, просять надати їм всі необхідні документи, у тому числі і книгу обліку доходів та витрат.

Після детального її вивчення вони приходять висновку, що підприємець відобразив у книзі не всі доходи. Далі все може розвиватися за двома сценаріями.

Сценарій №1. Вони говорять про невідображення доходів у книзі просто так

Вони просто намагаються увести в оману підприємця. Свої слова вони не підтверджують ніякими доказами. Зазвичай таке проходить з тими підприємцями, які не знають своїх прав та не вивчають нормативну базу, яка стосується безпосередньо їх.

Сценарій №2. Вони говорять про невідображення доходів не просто так

Мова йдеться про невідображення доходів у книзі обліку доходів та витратконкретних сум на конкретну дату та у підтвердження своїх слів показують йому квитанції або чеки, які підприємець раніше видав будь якому покупцю та не відобразив їх у книзі у графі “доходи”. Де вони взяли ці чеки, це питання дуже складне, проте відповідь на нього немає абсолютно ніякого значення. В них є докази, ось що важливо.

В залежності від суми, яку підприємець не відобразив у книзі обліку доходів та витрат за формою №10, та на які у податкових інспекторів є докази, штрафні санкції можуть бути дуже і дуже великими.

Звертаємося до нормативної бази з цього питання. Спочатку визначимося із термінами, значення яких визначає “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затверджене Постановою НБУ N 637 від 15.12.2004, яке стосується підприємств та підприємців.

Отже п.1.2:

каса підприємства – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Тобто каса – це не тільки касовий апарат або спеціальне приміщення, це також будь яке місце здійснення готівкових розрахунків. Саме будь яке місце проведення готівкових розрахунків у визначенні каси і стосується підприємців – платників єдиного податку, які не зобов’язані проводити розрахунки із покупцями за допомогою реєстраторів розрахункових операцій.

Йдемо далі:

оприбуткування готівки – проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Тобто, для підприємця – платника єдиного податку, оприбуткування готівки в касу – це здійснення відповідного запису в книгу обліку доходів та витрат за формою №10 у графу “доходи” на повну суму операції.